Книга "Аграрне право України" 2-е видання - страница 10


трудового колективу (рада трудового колективу, рада пiдпри-

ємства, профсчiлконий комiтет тощо).


На правосубєктнiстiї ДСГП впливає вiдмiннiсть правово-

го режиму його майна. Так, нiдповiдно до Законiв "Про влас-

нiсть" (ст. 37), "Про пiдприємства в Українi" (частини 2 та З

ст. 10) майно державного сiлi.ськогосподарського пiдприєм-

ства вiдповiдно до законiв України, Статуту пiдприємства на-

лежить йому на правi повного господарського вiдання як та-

ке, що є державною власнiстю i закрiплене за державним пiд-

приємством.


Правосубєктнiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 107


Здiйснюючи право повного господарського вiдання, дер-

жавне пiдприємство володiє, користується та розпоряджаєть-

ся зазначеним майном на свiй розсуд, вчиняючи щодо нього

будь-якi дiї, якi не суперечать чинному законодавству i Ста-

тутовi пiдприємства. Вiдчуження вiд держави засобiв вироб-

ництва, котрi є державною власнiстю i закрiпленi за пiдпри-

ємством, здiйснюється виключно на конкурентних засадах

<через бiржi, за конкурсом, на аукцiонах) у порядку, що ви<

значається Фондом державного майна України. Одержанi

внаслiдок вiдчуження зазначеного майна кошти спрямову-

ються виключно на iнвестицiї.


5. Особливостi правосубєктностi

мiжгосподарських пiдприємств i обєднань


1. Економiчна доцiльнiсть у кооперуваннi зусиль субєктiв

аїропiдчрисмницької дiяльностi як ранiше, так i тепер є

обєктивною пiдвалиною для створення рiзних (за метою i

предметом дiяльностi) мiжгосподарських пiдприємств i обєд-

нань, якi були i залишаються однiєю з провiдних на Українi

форм мiжгосподарського кооперування. Свого часу рамки дi-

яльностi мiжгосподарських пiдприємств визначалися поста-

новою РМ СРСР вiд 23 листопада 1977 р. "Про затвердження

Положення про мiжгосподарськi пiдприємства в сiльському

господарствi".


Вiдповiдно до Законiв "Про пiдприємства в Українi"

(ст. 3), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство"

(ч. З ст. 1), "Про селянське (фермерське) господарство" (ч. 4

ст. 3) усi субєкти аграрного пiдприємництва мають право на

добровiльних засадах обєднувати свою виробничу, наукову,

комерцiйну та iншi види дiяльностi, якщо це не суперечить

антимонопольному законодавству. Вони можуть обєднува-

тись у спiлки (обєднання), бути засновниками акцiонерних

товариств, якi дiють на основi своїх статутiв. Фермерськi гос-

подарства мають право бути засновником або членом асоцiа-

цiй, консорцiумiв, корпорацiй, акцiонерних товариств, iнших

обєднань, кооперативiв, спiльних пiдприємств з виробницт-

ва, переробки та реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї,

що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несiль->

ськогосподарських пiдприємств i органiзацiй, у тому числi з


108 Роздiл IV


участю iноземних партнерiв, брати участь у створеннi або бу-

ти членом комерцiйних банкiв.


На пiдставi наведених норм права всi субєкти аграрного

пiдприємництва можуть обєднувати фiнансовi, матерiально-

технiчнi й трудовi ресурси. Однак такс кооперування може

вiдбуватися трьома легальними способами, а саме: укладення

договору про спiльну дiяльнiсть, або утворення субєкта пiд-

приємництва коопсрiїтинiюго типу, або утворення обєднань

корпоративного тину.


2. Юридичне ви iiiачеiiня видiн обєднань субєктiв аграр-

ного пiдприємництва наведено в Законi "Про пiдприємства в

Українi". Так, усi вони можуть обєднуватись в: асоцiацiї -

договiрнi обєднання, створенi з метою постiйної координацiї

господарської дiяльностi. Асоцiацiя не має права втручатись у

виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з її учасникiв;


корпорацiї - договiрнi обєднання, створенi на основi поєд-

нання виробничих, наукових i комерцiйних iнтересiв, з деле-

гуванням окремих повноважень централiзованого регулюван-

ня дiяльностi кожного з учасникiв; консорцiуми - тимчасовi

статутнi обєднання промислового i банкiвського капiталу для

досягнення спiльної мети; концерни - статутнi обєднання

пiдприємств промисловостi, наукових органiзацiй, транспор-

ту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повної фiнансової залеж-

ностi вiд одного або групи пiдприємств; iншi обєднання за

галузевими, територiальними та iншими принципами.


Обєднання в АПК дiють на основi договору або статуту,

який затверджується їх засновниками чи власниками. Пiдпри-

ємства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних струк-

тур, зберiгають права юридичної особи. Однак державнi пiдпри-

ємства мають певнi обмеження (щодо самостiйностi обєднува-

ти на добровiльних засадах свою дiяльнiсть згiдно з Декретом

Уряду України вiд 17 березня 1993 р.).


Обєднання пiдприємств АПК, зареєстроване в Українi,

може включати пiдприємства iнших держав. Пiдприємства

України можуть входити в обєднання, зареєстрованi в iнших

державах. Порядок вступу в обєднання у таких випадках

здiйснюється вiдповiдно до законодавства України про зов-

нiшньоекономiчну дiяльнiсть.


Обєднання є юридичною особою, може мати самостiйний

i зведений баланси, розрахунковий та iншi рахунки в устано-

вах банкiв, печатку зi своїм найменуванням. Реєстрацiя


Правосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 109


обєднання провадиться в порядку, встановленому Законом

"Про пiдприємства в Українi". Обєднання не вiдповiдає за

зобовязаннями пiдприємств, якi входять до його складу, а

пiдприємства не вiдповiдають за зобовязаннями обєднання,

якщо iнше не передбачено установчим договором (статутом).


Субєкти аграрно-пiдприємницької дiяльностi (особливо

приватнi), якi входять до обєднання, можуть вийти з його

складу зi збереженням взаємних зобовязань та укладених до-

говорiв з iншими пiдприємствами i органiзацiями.


6. Реорганiзацiя, лiквiдацiя та банкрутство

субєктiв аграрного пiдприємництва


i. Вiднонiдно до чинного законодавства всi легальнi

суввкти ш-рирно-пiдприємницької дiяльностi можуть бути

рооргвнiзоипнi i/чи лiквiдованi у встановленому порядку.


Так, припинення дiяльностi всiх пiдприємств i товариств

вiдбувається внаслiдок їх реорганiзацiї (злиття, приєднання,

подiл, вiдокремлення, перетворення) або лiквiдацiї. Така ре-

органiзацiя вiдбувається за рiшенням власника (-iв) i, вiдпо-

вiдно, - вищого органу управлiння пiдприємств i товариств.

При реорганiзацiї вся сукупнiсть прав та обовязкiв товарист-

ва переходить до його правонаступникiв. Усi пiдприємства i

товариства лiквiдуються: а) пiсля закiнчення строку, на який

воно створювалося, або пiсля досягнення мети, поставленої

при його створеннi; б) за рiшенням власника i вiдповiдно -

вищого органу управлiння приватних юридичних осiб коопе-

ративного i корпоративного типiв; в) на пiдставi рiшення суду

або арбiтражного суду за поданням органiв, що контролюють

їхню дiяльнiсть, у разi систематичного або грубого порушен-

ня ним законодавства; на пiдставi рiшення арбiтражного суду

в порядку, встановленому Законом України "Про банкрут-

ство"; г) з iнших пiдстав, передбачених установчими доку-

ментами.


2. Лiквiдацiя сiльськогосподарських пiдприємств i това-

риств провадиться призначеною власником(-ами) лiквiдацiй-

ною комiсiєю, а у випадках банкрутства та припинення дiяль-

ностi товариства за рiшенням суду чи арбiтражного суду -

лiквiдацiйною комiсiєю, що призначається цими органами.

Вiд дня призначення лiквiдацiйної комiсiї до неї переходять

повноваження з управлiння справами цих субєктiв пiдпри-


110 Роадiл IV


ємництва. Лiквiдацiйна комiсiя у триденний строк з моменту

її призначення публiкує iнформацiю товариства, наприклад, в

одному з офiцiйних (республiканському i мiсцевому) органiв

преси iз зазначенням строку подачi заяв кредиторами своїх

претензiй, оцiнює наявне майно товариства, виявляє його де-

бiторiв i кредиторiв ти розраховується з ними, вживає заходiв

до оплати боргiв товариства третiм особам, а також його учас-

никам, складає лiквiдацiйний баланс та подає його вищому

органовi товариства або органовi, що призначив лiквiдацiйну


комiсiю.


3. В разi лiквiдацiї недержавних сiльськогосподарських

пiдприємств i товариств грошовi кошти, що їм належать,

включно з виручкою вiд розпродажу майна пiд час лiквiдацiї,

пiсля розрахункiв з оплати працi осiб, якi працюють на умо-

вах наймання, та виконання зобовязань перед бюджетом,

банками, власниками облiгацiй, випущених товариством та

iншими кредиторами, розподiляються мiж членами пiдпри-

ємств кооперативного типу та учасниками товариств з обме-

женою вiдповiдальнiстю i акцiонерами у порядку i на умовах,

передбачених законами та установчими документами у шес-

тимiсячний строк пiсля опублiкування iнформацiї про їхню

лiквiдацiю.


Майно, передане товариству учасниками в користування,

повертається в натуральнiй формi без винагороди. В разi ви-

никнення спорiв щодо виплати заборгованостi товариства йо-

го кошти не пiдлягають розподiловi мiж учасниками до вирi-

шення цього спору або одержання кредиторами вiдповiдних

гарантiй.


4. Одним зi способiв лiквiдацiї субєкта - аграрного пiд-

приємства є визнання його банкрутом. Вiдповiдно до Закону

"Про банкрутство" вiд 14 травня 1992 р.иiд банкрутством

субєкта аграрного пiдприємництва слiд розумiти повязану з

недостатнiстю активiв у лiквiднiй формi, неспроможнiстю

субєкта аграрного пiдприємства л статусом юридичної особи

(незалежно вiд її форми власностi та органiзацiйно-правової

форми) задовольняти в установлений строк предявленi до нього

з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання перед бюд-

жетом.


кмiетаи Роздiл V


ах ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН

^ У СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ПiДПРИ¦МСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ


1. Поняття права членства

в сiльськогосподарських пiдприємствах

кооперативного типу


1. Право членства в сiльськогосподарському пiдприємствi

неоперативною типу (колективному сiльськогосподарському

Цдприсмстиi, спiлцi селян, сiльїоспкоопсративi)1 становить

iукупiисп. нрiпiоних норм законiв i пiдзаконних внутрiшнiх

локальних правових актiв, якими встановлено певнi правила

щодо порядку i умов вступу громадян до сiльгосппiдприєм-

ства кооперативного типу, юридичного оформлення цього

факту, виникнення статутних прав та обовязкiв у цих грома-

дян-членiв, а також правила щодо припинення перебування

громадян у складi членiв кооперативного типу сiльськогоспо-

дарських пiдприємств.


Правовою основою членства в колективному сiльськогос-

подарському пiдприємствi є норма ст. 36 Конституцiї Украї-

ни, згiдно з якою громадяни України мають право на свободу

обєднання в полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї для

здiйснення i захисту своїх прав i свобод та задоволення полi-

тичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнте-

ресiв. Ця правова норма вiдповiдно конкретизована в Законi

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" (ст. 5),

Кожен його член, як i iншi громадяни, має право бути субєк-

том приватної власностi (ст. 41), а також має i право на пiд-

приємницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом (ст. 42).


Право членства є єдиним у будь-яких формах прояву кооперативного

типу сiльгосппiдприємства, починаючи з колективного сiльськогосподарсько-

го пiдприємства, сiльгоспкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiр-

мами та iншими пiдприємствами, заснованими на членствi, особистiй

трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд частки в майнi

пiдприємства.


(i


2. Членство в сiльськогосподарських кооперативах та iн-

ших юридичних особах кооперативного типу може бути у

двох видах. Воно може бути асоцiйованим або дiйсним член-

ством. Такий розподiл членства набув пiдстав пiсля того, як

Закон "Про сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня

1997 р. запровадив два поняття як "асоцiйований член коопе-

ративу" i "член кооперативу" (для зручностi "дiйсний

член" - В. Я.}.


За цим Законом в сiльськогосподарських кооперативах бу-

ли передбаченi змiни та суттєвi розширення субєктного скла-

ду членiв та правомочностi останнiх. На вiдмiну вiд Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" з тра-

дицiйним розумiнням членства громадянина Закон "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" встановив двi принциповi

новели щодо субєктного складу та правомочностей. По-пер-

ше, дiйсними членами кооперативу (у розумiннi дiйсними

членами) можуть бути як традицiйно фiзичнi, так i нетради-

цiйно юридичнi особи. По-друге, за цим Законом членство

фiзичної особи та юридичної особи може бути не тiльки пов-

ним, а й асоцiйованим.


На пiдставi змiсту Закону "Про сiльськогосподарську коо-

перацiю" слiд розрiзняти дiйсне i асоцiйоване членство. Так,

дiйсне членство в сiльськогосподарських кооперативах можна

визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв (фiзичних

та юридичних осiб) з кооперативом, що будується на добровiль-

ностi обєднання членiв у цей кооператив на засадах обєднання

пайових внескiв, участi у спiльнiй трудовiй дiяльностi, визнаннi

i дотриманнi статуту, користування правом ухвального голосу

в управлiннi справами за правилом "один член - один голос ".


На вiдмiну вiд дiйсного членства асоцiйоване членство в

сiльськогосподарських кооперативах та iнших юридичних особах

можна визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв що-

до здiйснення ними пайових внескiв у створення та розвиток

кооперативу, отримання частки доходу на свiй пай та першо-

черговому порядку внескiв тощо у разi лiквiдацiї кооперативу, а

також управлiння кооперативом тiльки з дорадчим голосом.

Визначення асоцiйованого членства та правомочностей асо-


) Див.: Примiрний статут сiльськогосподарської артiлi 1935 р., Примiрний

.статут колгоспу 1969 р., Закони "Про кооперацiю в СРСР" 1988 р., "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство" та iн.


Право членства громадян у СГП кооперативного типу 113


цiйованих членiв дають пiдстави дiйти до висновку, що асоцi-

йованi члени по сутi виступають iнвесторами аграрних

(сiльськогосподарських) кооперативiв, в тому числi сiльсько-

господарських виробничих та обслуговуючих кооперативiв. ¦

пiдстави також стверджувати, що асоцiйоване членство (фi-

зичних та юридичних осiб) не вiдповiдає дiйсному членству в

сiльськогосподарських кооперативах, сiльськогосподарських

виробничих кооперативах, а також iнших колективних

сiльськогосподарських пiдприємств, спiлках селян тощо. Така

невiдповiднiсть полягає у тому, що для повного членства в

сiльськогосподарських кооперативах (в тому числi виробни-

чих кооперативах, КСГП, ВСГК тощо) притаманна трудова,

особиста трудова участь членiв у спiльнiй виробничiй дiяльностi

членiв; внески та паї членiв носять або можуть носити додат-

копий, а не виключний характер членства i права членства в

ВСТК, СпС, КСГП, iнших аграрних пiдприємцiв - юридич-

них осiб кооперативного типу.


3. Право дiйсного членства є єдиним у будь-яких формах

прояву кооперативного типу сiльгосппiдприємства, починаю-

чи з колективного сiльськогосподарського пiдприємства, сiль-

госпкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiрмами та

iншими пiдприємствами, заснованими на членствi, особистiй

трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд

частки в майнi пiдприємства.


На пiдставi iснуючих норм право повного членства реалi-

зується через волевиявлення конкретного громадянина, який

може здiйснити наданi йому цими актами правомочностi. Цi

правомочностi громадянина закрiплено в ст. 5 Закону "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство", в пунктi

Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприємства

(сiльгоспкооперативу), що вiдповiдає змiстовi п. З Примiрно-

го зразка Статуту колективного сiльськогосподарського пiд-

приємства (виробничого сiльськогосподарського кооперати-

ву) 1992 р., де зазначено, що членом пiдприємства можуть бу-

ти громадяни, якi досягли 16-рiчного вiку, виявили бажання

та здатнi брати участь у здiйсненнi цiлей i завдань пiдприєм-

ства (кооперативу).


Прийняття Закону "Про сiльськогосподарську коопера-

цiю" ставить ряд питань про можливiсть залучення в iснуючi

КСГП, ВСГК, СпС iнституту асоцiйованого членства. Прав-


! ОТСММч


РОЗДiЛ V


ники-аграрй по рiзному пiдходять до формування пiдставнос-

тi подiбної практики на тлi iснуючих ВСГК, СпС тощо.


4. Соцiально-економiчиа природа КСГП, ВСГК тощо, як

однiєї з форм прояву кооперування громадян через створення

юридичної особи приватного права з певними виробничими,

пiдприємницькими та соцiальними цiлями, завданнями i

функцiями, зумовлює характер взаємовiдносин мiж сiльгосп-

кооперативом, спiлкою селян i кожним його членом. Саме на

основi членства утворюються вiдносини управлiнськi, трудо-

вi, майновi, оскiльки саме членство i трудова участь є визна-

чальними у виникненнi права на пай у майнi КСГП, ВСГК,

додаткове пенсiйне забезпечення (поряд iз державною пен-

сiєю), надання соцiального захисту престарiлим i хворим чле-

нам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг i по-

слуг членам приватного пiдсобного господарства.


Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий

звязок мiж сiльгоспкооперативом та його членами є основ-

ним iнститутом аграрного права, на якому базується iснуван-

ня на коопсративно-колективних засадах аграрного пiдпри-

ємництва. Без вступу громадян у членськi вiдносини не є

можливим виникнення аграрного пiдприємця кооперативно-

го типу. Це право як iндивiдуальний правовий звязок колек-

тиву i окремого громадянина виступає в ролi визначального

юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємнi права

його членiв, а також визначенi права асоцiйованих членiв.

Право членства i асоцiйованого членства є правовою пiдста-

вою поширення на членiв аграрних пiдприємств-пiдприєм-


Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" не передба-

чає асоцiйованого членства п КСГП. Оскiльки асоцiйоване членство прямо не

заборонено Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та

на пiдставi iнших загальних нринципiп ("дозволено псе, шо не заборонено",

"силу мають акти однакопоi сили, прийнятi пiзнiше"). Формально не буде

порушенням законодавства зиiiриiiиджсння її КСГП правила щодо розшире-

ного, розвитку субєктного складу члени> ти i.шроїшджспня нового iнституту

асоцiйованого членства поряд з традицiйним iнститутом права членства гро-

мадян (дiйсного членства). Легалiзацiя iнституту асоцiйованого членства може

здiйснюватися у такий спосiб як (а) внесення в статути iснуючих ВСГК,

КСГП, СпС асоцiйованого членства (б) можлива перереєстрацiя КСГП у

ВСГК тощо. Однак є пiдстави твердити, що асоцiйоване членство юридичних

осiб, наприклад, в ВСГК з вступними внесками, паями, додатковими пайями

тощо бiльше тяжiють до iнвестування з набуттям певних рис корпоративнiй

прав.


Право членства громадян у СГП кооперативного типу 115


цiв кооперативного типу чинностi аграрного законодавства, в

тому числi правових норм, якi юридичне забезпечують право-

6376584442612954.html
6376652057404676.html
6376820798788842.html
6376945984790488.html
6377060059460789.html